"Мені дуже хочеться, щоб це побачила та тварюка, яка завдала удару по Донецьку". Огляд публікацій окупованого Донбасу

Минулого тижня окупаційні ЗМІ Донбасу активно розкручували тему "масованих ударів (насправді, ні) ЗСУ по мирних жителях, тріумфували з приводу поспіхом "пошитого" референдуму і принижено скиглили через звільнення з полону захисників України.

Не дружній вогонь

"Ужасная трагедия, массовая гибель людей: Артиллерийский удар неонацистов из ВСУ, в результате которого погибло 13 человек, пришёлся на оживлённый пятачок на площади Бакинских Комиссаров Куйбышевского района города Донецка", - так, не чекаючи будь-яких експертиз, заявили місцеві пропагандисти в понеділок.

Частково це було правдою – площу Бакинських комісарів справді обстріляли: загинуло понад десять мешканців окупованого Донецька. На цьому об'єктивність "новин" закінчилася."Снаряды натовского стандарта 155 мм… Прилетело 9 снарядов", - на глазок определили марионеточные правители "ДНР". Одна із пропагандисток зовсім заявила, що "обстрелы, предварительно, велись из РСЗО HIMARS".

Нікого не збентежило, що на місці трагедії не було воронок і взагалі ніяких слідів від прильоту 9 снарядів гаубиці великого калібру, тим більше від ракет однієї з найпотужніших у світі РСЗВ. Читачам пропонують вірити російській пропаганді на слово.

"Мне очень хочется, чтоб это видео увидела та тварь, которая нанесла удар по Донецку!!", - лицемірно вигукує один із "воєнкорів". Показово, що трагедія у Донецьку сталася на тлі оприлюднення фактів про звірства російської армії у Ізюмі Харківської області. Дуже схоже, що її головною метою було відвернути увагу світової громадськості від злочинів, в авторстві яких ніхто не сумнівається. Тому дійсно було б цікаво дізнатися реакцію на загибель мирних жителів України того, хто під виглядом "визволення Донбасу та російськомовних" громадян затіяв цю криваву бійню. Але Кремль далеко, а його господар Інтернетом користуватися не вміє.

Спочатку могло здатися, що метою цієї провокації традиційно є демонізація ЗСУ в очах світової спільноти та легалізація ще більш жорстоких обстрілів об'єктів громадянської інфраструктури. Не випадково ватажок ДНР Денис Пушилін вкинув в інформаційне поле програмне гасло: "Не время говорить. Время бить в ответ". Його підтримав колишній бойовик. а нині активний пропагандист "російського світу" Євгеній Тинянський на прізвисько "Караулъ". "Очень хотелось бы видеть ответку. Хотя бы грамотное освещение. Хотя бы ответку на дипломатическом поле, в результате которого ряд стран осудит действия Украины, сделают заявления, инициируют комиссию ООН, где покажут страшные кадры", - написав він. Він не уточнив, що окупанти ніколи не дозволяють міжнародним організаціям проводити розслідування на місці тієї чи іншої трагедії.

Як завжди, зверху швиденько спустили методичку, як правильно висвітлювати тему обстрілу Донецька та загибель людей. "Воєнкори", блогери та інші "лідери громадської думки" одними і тими ж словами повторили, що їм сказав їхній ляльковод.

Але все виявилося набагато серйознішим. Розстріл Донецька став кривавою увертюрою до нової партії, яку вирішила розіграти Росія. Мирних жителів Донецька було цинічно принесено в жертву в ім'я поспішних "референдумів" про приєднання окупованого Донбасу до РФ. Сепаратистські ЗМІ описували цю ситуацію виключно у стилі "високих міжнародних відносин". Мовляв, громадськість "маленьких, але гордих республік" звернулася до всенародно обраних "глав" із проханням негайно вирішити питання про входження "ДНР/ЛНР" до складу РФ. Ті, у свою чергу, прислухалися до голосу народу і призначили "референдуми". При цьому всіляко підкреслювалася суб'єктність "молодих держав".

Без меня меня женили

Проте всі спроби представити окупований Донбас самостійними "республіками" були вщент розбиті обміном полонених, внаслідок якого Україна повернула собі 215 героїв, включаючи захисників Маріуполя. Для сепаратистської пропаганди це стало громом серед ясного неба. Нагадаємо, протягом кількох місяців маріонеткова влада готувалась до показового "міжнародного трибуналу" над "азовцями", хвалилася, що в них у "кримінальному кодексі" є смертна кара. Росія поблажливо вдавала, що вироки українським військовим, які виносяться в "ДНР", це їхня внутрішня справа як "незалежної держави". І раптом…. Як кажуть, "без меня меня женили".

Такого приниження від "старшого брата" колабораціоністи ще ніколи не зазнавали. Звичайно, це знайшло відображення у численних істеричних публікаціях."Знаете, как это выглядит? А так: вышли к народу, призвали "постоять за Землю Русскую", а потом тем, кто откликнулся - насрали прямо на голову. Открыто, глумливо, со смешками и прибаутками", - не стримав емоцій російський терорист і диверсант Ігор Гіркін на прізвисько "Стрєлков". "Кто-то, что-то объяснит? Ощущение, что хером поводили…", - підтримав його якийсь "воєнкор" Руденко.

"Да. Очень удачно в день объявления мобилизации видеть на свободе тех, кто вновь будет стрелять в русских солдат. На Украине праздник", - пише ще один прихильник "руського мира"

Найбільше обурення місцевих пропагандистів викликав той факт, що російська влада обійшлася без їхнього "цінного досвіду"."Ни один именитый военкор – они уже все отписались, все выразили своё негодование – не был привлечён к операции обмена. Уверен, любой из них посоветовал, как лучше это сделать и как лучше это представить. И даже кого на кого обменять – а что? Военкоры – глас народа. Почему нет, они ведут важный участок фронта – информационную войну", - журилися вони.

"Когда уже какой-нибудь один из многочисленных экспертов пояснит господам в Кремле, что такие обмены деморализуют целевую аудиторию не меньше, чем оставление без боя целых областей? Нет же, эксперты сейчас нам расскажут, что всё за*бись и так надо", - зрештою здогадалися "військори".

І справді, через добу після звільнення захисників України Кремль дозволив ватажку "ДНР" Денису Пушиліну сказати, що саме він підписав наказ про обмін полонених."Подписывая указ… я вспоминал: когда смотришь в глаза ребятам, которых возвращаешь, смотришь их женам, матерям, смотришь их детям. Для меня это стало главенствующим. Здесь нам нужно понимать, что жизни наших ребят важнее всего, своих мы не имеем права и не бросаем", - зробив вигляд маріонетковий правитель, що краплі, що стікають по його обличчю - це "Божа роса".

Огляд підготував Юрій Бовх, "ОстроВ"

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті